Станом на 02.03.2022

Без зайвих слів та передмов – триває війна. За таких реалій більшість суб'єктів господарювання опинилися в ситуації, коли виконувати взяті на себе зобов'язання за договорами не в змозі. Про те, що робити в такій ситуації, поговоримо далі.

Передусім звернімося до ч. 1 ст. 617 ЦКУ, якою, зокрема, визначено: особа, яка порушила зобов'язання, звільнена від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Аналогічні норми закріплено й у низці спеціальних статей, присвячених окремим видам зобов'язань, зокрема:

• якщо продавець надав гарантії щодо якості товару, він відповідає за його недоліки, якщо не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ч. 2 ст. 679 ЦКУ);
• у разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 879 ЦКУ);
• виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату під час здійснення ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦКУ);
• за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, установленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника (ч. 1 ст. 922 ЦКУ);
• професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (ч. 2 ст. 950 ЦКУ);
• управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача (ч. 1 ст. 1043 ЦКУ).

Крім того, нагадуємо, що надзвичайна або невідворотна за цих умов подія (непереборна сила), яка перешкоджала поданню позову, є однією з підстав для зупинення перебігу позовної давності (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦКУ).

Чи є війна тією самою непереборною силою? Так. Підтверджує це ч. 2 ст. 141 Закону № 671, якою визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:

• загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи (але не обмежуючись) ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену й неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожежу, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту / імпорту тощо,

а також зумовлені винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Закону № 671 засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видавати сертифікат про такі обставини протягом семи днів із дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю мають торгово-промислова палата України (далі – ТППУ) та вповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Однак за нинішніх реалій процедуру засвідчення форс-мажору істотно спрощено. Вочевидь, прогнозуючи масові звернення суб'єктів господарювання, а також зважаючи на безсумнівність фактичних бойових дій, ТППУ спрацювала на випередження, розмістивши на власному офіційному сайті лист-повідомлення від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022.

Враховуючи це, ТППУ підтвердили, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними й об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких(го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Зазначений лист адресовано "всім, кого це стосується". Тож у разі потреби суб'єкту господарювання достатньо роздрукувати відповідний лист, без потреби додатково отримувати власний сертифікат.